В Україні вже давно стало історичною традицією нахабне здирницьке використання української землі та праці селян. Споконвіків селянству відводилася роль страждальця, не маючого ані прав, ані сили змінити це становище на краще. Хоча результат праці селян – запашна паляниця на столі, - серед українського народу завжди вважалася святістю. «Хліб – усьому голова» - говорить народна мудрість. Та тільки в умовах сучасних реалій народна мудрість виглядає видозміненою – головою всьому сьогодні, виявляється, є корупція.
Не дивлячись на те, що кріпацтво і втягнення селян до колгоспів навіки відійшли у минуле, сьогоднішня ситуація на зерновому ринку, а також «реформування» нинішньої влади, націлене на монополізацію експорту зерна в Україні, змушують галузь зернового виробництва занепадати. Не маючи іншого виходу, українські зернотрейдери закриватимуть бізнес.
Хоча на перший погляд, ситуація й не така вже й песимістична. Врожай зерна в Україні перевищує власний рівень споживання. Експортування його решток, здавалося б, має приносити країні певні дивіденди – але їх чомусь нема. Натомість ми отримуємо подорожчання зерна, борошна і хліба. Проте – ні. Все ж таки дивіденди є. Тільки виливаються вони зовсім не в українську економіку.
Нічим іншим, крім як «глобальною офшоризацією» ринку зерна, це явище важко назвати.
Розподіл експортних квот переріс у справжній міжнародний скандал, який б’є по іміджу країни на світовому ринку. Заглибимося у факти. 1 березня 2011 року профільний комітет Верховної Ради розглядав законопроект №8163, автори якого посилаються на досвід Канади та Австралії, де діють державні монополії у торгівлі продукцією сільського господарства. На засіданні клялися і божилися, що державним оператором з експорту зерна може стати будь-яка компанія. Лише за умови: у статутному фонді компанії держава буде представлена зі своїми 25%. Мова йшла про «Нібулон». Як зазначалося, дане підприємство з обмеженою відповідальністю має стати державним оператором. Та «не так сталося, як гадалося»… Через кілька днів, а саме 4 березня в Інтернет просочилася інформація, що держава дійсно запропонувала «Нібулону» таку важливу участь. Ось тільки сама компанія залишалася поза державною грою – ніяких пропозицій таки не надходило.
Тим не менше, державний оператор-примара ТОВ «Хліб Інвестбуд» активно експортує українське збіжжя. Чому «примара», запитаєте ви? Тому, що на українському ринку він ніби й є, крім того виступає державним оператором з експорту зерна, але де-факто в українській економіці він не фігурує. Ви скажете, це парадокс? Ви будете праві.
Тіньові торговельні схеми вміють творити чудеса. Продаж зерна компаніям, які не є резидентами України, подальші перепродажі – і справу зроблено: в офшорах прихований значний капітал. І звичайно, такий державний експортер вигідний самій державі… Але тільки не його народу.
Звичайно, хотілося б вірити заявам діючої влади. Проте їх приховані мотиви не такі приховані, як це здається нашим керманичам.
Дуже сумно, що продуктом під назвою український хліб, який в народі завжди називався святим, є об’єктом махінацій, корупційних намірів влади, і усяких там офшоризацій… Селяни залишаються без заслуженого заробітку, український зерновий експорт за часів рекордно високих цін знижується, тим самим наносячи шкоду продовольчій безпеці світу. А головне – невідомо, коли ми дочекаємося від влади чесної, професійної позиції щодо зернового ринку.
Ксенія Кривошея
березень 2011
Не дивлячись на те, що кріпацтво і втягнення селян до колгоспів навіки відійшли у минуле, сьогоднішня ситуація на зерновому ринку, а також «реформування» нинішньої влади, націлене на монополізацію експорту зерна в Україні, змушують галузь зернового виробництва занепадати. Не маючи іншого виходу, українські зернотрейдери закриватимуть бізнес.
Хоча на перший погляд, ситуація й не така вже й песимістична. Врожай зерна в Україні перевищує власний рівень споживання. Експортування його решток, здавалося б, має приносити країні певні дивіденди – але їх чомусь нема. Натомість ми отримуємо подорожчання зерна, борошна і хліба. Проте – ні. Все ж таки дивіденди є. Тільки виливаються вони зовсім не в українську економіку.
Нічим іншим, крім як «глобальною офшоризацією» ринку зерна, це явище важко назвати.
Розподіл експортних квот переріс у справжній міжнародний скандал, який б’є по іміджу країни на світовому ринку. Заглибимося у факти. 1 березня 2011 року профільний комітет Верховної Ради розглядав законопроект №8163, автори якого посилаються на досвід Канади та Австралії, де діють державні монополії у торгівлі продукцією сільського господарства. На засіданні клялися і божилися, що державним оператором з експорту зерна може стати будь-яка компанія. Лише за умови: у статутному фонді компанії держава буде представлена зі своїми 25%. Мова йшла про «Нібулон». Як зазначалося, дане підприємство з обмеженою відповідальністю має стати державним оператором. Та «не так сталося, як гадалося»… Через кілька днів, а саме 4 березня в Інтернет просочилася інформація, що держава дійсно запропонувала «Нібулону» таку важливу участь. Ось тільки сама компанія залишалася поза державною грою – ніяких пропозицій таки не надходило.
Тим не менше, державний оператор-примара ТОВ «Хліб Інвестбуд» активно експортує українське збіжжя. Чому «примара», запитаєте ви? Тому, що на українському ринку він ніби й є, крім того виступає державним оператором з експорту зерна, але де-факто в українській економіці він не фігурує. Ви скажете, це парадокс? Ви будете праві.
Тіньові торговельні схеми вміють творити чудеса. Продаж зерна компаніям, які не є резидентами України, подальші перепродажі – і справу зроблено: в офшорах прихований значний капітал. І звичайно, такий державний експортер вигідний самій державі… Але тільки не його народу.
Звичайно, хотілося б вірити заявам діючої влади. Проте їх приховані мотиви не такі приховані, як це здається нашим керманичам.
Дуже сумно, що продуктом під назвою український хліб, який в народі завжди називався святим, є об’єктом махінацій, корупційних намірів влади, і усяких там офшоризацій… Селяни залишаються без заслуженого заробітку, український зерновий експорт за часів рекордно високих цін знижується, тим самим наносячи шкоду продовольчій безпеці світу. А головне – невідомо, коли ми дочекаємося від влади чесної, професійної позиції щодо зернового ринку.
Ксенія Кривошея
березень 2011
Немає коментарів:
Дописати коментар