Ні, немає гідних орієнтирів у сучасному українському телебаченні (за виключенням пари телеканалів). Така думка виникає щоразу, коли вмикаєш новини одного з найпопулярніших в Україні телеканалів – 1+1.
У багатьох українських родинах за ось вже близько 15 років склалася традиція – вмикати саме «Телевізійну службу новин» щовечора, о 19.30, перед улюбленим серіалом. Комусь, можливо, імпонувала минула відкритість та більш-менш здорова об’єктивність «ТСН», у когось, можливо, не було з чого обирати й він обрав «плюсів» за принципом «краще те, що краще ловить». Як би там не було, так вже склалося й далеко не вчора для певної частини українців, яка довірилася телеканалу та повірила, що дійсно «ти не один».
Тому сьогодні «традиційні» для багатьох випуски «ТСН» все більше викликають розчарування.
До активного користування українцями інтернетом та у час, коли конкурентне середовище на українському телебаченні не було таким, яким є зараз, 1+1 багато в чому заповнював цю пустоту. Тут тобі і серйозні інформаційні програми, і цікаві пізнавальні проекти, і, звичайно, достатньо розваг – кіно, зірки, співи, танці…
З самого початку 1+1 був другим за покриттям українським телеканалом після Першого національного. З 2006-го рейтинги телеканалу почали помітно падати – з 20,1% долі телеканалу в 2005 р., до 18,3% у 2006 р., 16,15% у 2007 р., й 11,79% у 2008-му. Врешті, у 2009-му 1+1 вперше за всю історію поступився другим місцем серед українських телеканалів «Новому» - доля «плюсів» склала 9,1%, а за підсумками 2010 взагалі знизилася до 8,2%. У цьому ж році телеканал змінює власника – студія 1+1 переходить у руки Ігоря Коломойського й олігарх стає його єдиним власником. Сьогодні 1+1 поступово повертає собі друге місце, загалом завдяки розважальним проектам, таким як, наприклад, «Голос країни».
Проте щоденні випуски новин телеканалу, на жаль, «не тягнуть» на звання одних з кращих у країні. І ті родини, в яких традиційно звикли дивитись саме «ТСН», все частіше відмовляються від таких новин.
Що викликає такі розчарування? У мене назбиралося 4 «причини ненависті» до телевізійних випусків новин даного телеканалу.
1. «Смертельна» тематика. Здається, ніколи у новинах не було стільки смерті, скільки її «транслюють» новини каналу 1+1. Для найвідважніших глядачів представлена ціла відеозбірка щоденних кримінальних хронік – вбивства, замахи, аварії, вибухи, подробиці смерті відомих осіб.
Поглянемо на випуск ТСН за 6 березня 2013 року: «Помер президент Венесуели Уго Чавес», «Смерть Уго Чавеса: ким насправді був венесуельський лідер», «Помер Уго Чавес: всі подробиці», «На Сумщині загадково зниклу жінку знайшли мертвою», «На околиці Житомира стався потужний вибух – у результаті загинула людина», «Фастівчанина підозрюють у вбивстві восьмимісячної дівчинки», «Смерть Чавеса переживають далеко за межами Венесуели», «Рабинович дав перші коментарі щодо вибуху його авто», «Розкриття винних у замаху на художнього керівника Большого театру», «Проти власника ресторану "Апрель" відкрили кримінальне провадження». З 21-го відеоматеріалу 10 є кримінальною хронікою.
Після щоденного перегляду таких новин складається враження, що ми живемо серед суцільного хаосу. Такі новини підійдуть вам лише у тому випадку, якщо ви навчаєтеся на слідчого або на іншу спеціальність, пов’язану з брудною темою криміналу. Принаймні ви звикатимете до своєї професії. Але якщо ви людина з нормальною психікою, ви як мінімум залишитеся невдоволені, ваш настрій після важкого робочого дня буде зіпсований, якщо ви все ж таки наважитеся пропустити через себе чемно запропоновану вам журналістами «ТСН» концентрацію «смертельної» інформації. «Смертельна» тематика подекуди є найширше представленою у випусках «ТСН».
І тут потрібно застерегти: 19.30 – доволі дитячий час. До чого звикають українські діти, слухаючи такі недитячі новини? Здається, журналісти телеканалу цим не переймаються.
Тут напрошується єдиний висновок: журналістам просто немає чого більше сказати. Чим іще можна пояснити подібне «смакування» телеканалом таких жорстоких інформаційних приводів? Відповідь криється у власника телеканалу.
2. Скандальність. Журналісти «ТСН» часто націлені не на те, що дійсно потребує суспільного обговорення, а на «смажені факти». Вже давно помічено нахил «ТСНщиків» до жовтизни, з чим тісно пов’язані й інші «погрішності» випусків «ТСН». Скандальний тон не несе ніяких позитивних моментів українському суспільству, а навпаки, створює хибне уявлення про суспільні події та викривлене уявлення про роботу медійників.
3. Замовчування. Продивляючись черговий випуск «ТСН», часто можна помітити вплив на журналістів цензури та самоцензури. Неспостережливий глядач може запитати, що ж такого замовчує «ТСН»? Головним чином, це – казусні ситуації, пов’язані з Президентом України чи іншими представниками влади, інколи замовчуються інформаційні приводи опозиційних сил тощо. Подібне зустрічається не так часто, проте регулярно й доволі передбачувано.
4. Однотипність. Випуски новин телеканалу зазвичай націлені на одні тематичні блоки – скандальні події, огляд кримінальних подій, найактуальніші новини політики України та світу, прогнози погодних умов. На багато рідше зачіпаються питання мистецтва та екології. До речі, приблизно два роки тому популярною у випусках «ТСН» була тема тварин – позитивна хвиля, яка була замінена на обговорену вище тему смертей. Доцільно було б повернутися до тваринної теми, яка іще жевріє у новинах телеканалу, а також розширити екологічну тематику виступів, адже це журналістам «ТСН» добре вдається.
Всі ці тенденції не є виключно «гріхами» телеканалу 1+1 – це є загальна тенденція для всього українського телебачення, яка більш чи менш виражено проявляється на більшості телеканалів. Так чи інакше, це питання зводиться до одного – тиску власників.
Цікаво простежити, як далі розвиватиметься тематична спрямованість новин від 1+1, адже той набір, який пропонують журналісти телеканалу не без участі власника, не може довго задовольняти аудиторію, навіть дуже прив’язану, й врешті має призвести до відмови від кримінально-скандальних новин на користь якіснішому, оптимістичнішому та ефективнішому телебаченню.
У багатьох українських родинах за ось вже близько 15 років склалася традиція – вмикати саме «Телевізійну службу новин» щовечора, о 19.30, перед улюбленим серіалом. Комусь, можливо, імпонувала минула відкритість та більш-менш здорова об’єктивність «ТСН», у когось, можливо, не було з чого обирати й він обрав «плюсів» за принципом «краще те, що краще ловить». Як би там не було, так вже склалося й далеко не вчора для певної частини українців, яка довірилася телеканалу та повірила, що дійсно «ти не один».
Тому сьогодні «традиційні» для багатьох випуски «ТСН» все більше викликають розчарування.
До активного користування українцями інтернетом та у час, коли конкурентне середовище на українському телебаченні не було таким, яким є зараз, 1+1 багато в чому заповнював цю пустоту. Тут тобі і серйозні інформаційні програми, і цікаві пізнавальні проекти, і, звичайно, достатньо розваг – кіно, зірки, співи, танці…
З самого початку 1+1 був другим за покриттям українським телеканалом після Першого національного. З 2006-го рейтинги телеканалу почали помітно падати – з 20,1% долі телеканалу в 2005 р., до 18,3% у 2006 р., 16,15% у 2007 р., й 11,79% у 2008-му. Врешті, у 2009-му 1+1 вперше за всю історію поступився другим місцем серед українських телеканалів «Новому» - доля «плюсів» склала 9,1%, а за підсумками 2010 взагалі знизилася до 8,2%. У цьому ж році телеканал змінює власника – студія 1+1 переходить у руки Ігоря Коломойського й олігарх стає його єдиним власником. Сьогодні 1+1 поступово повертає собі друге місце, загалом завдяки розважальним проектам, таким як, наприклад, «Голос країни».
Проте щоденні випуски новин телеканалу, на жаль, «не тягнуть» на звання одних з кращих у країні. І ті родини, в яких традиційно звикли дивитись саме «ТСН», все частіше відмовляються від таких новин.
Що викликає такі розчарування? У мене назбиралося 4 «причини ненависті» до телевізійних випусків новин даного телеканалу.
1. «Смертельна» тематика. Здається, ніколи у новинах не було стільки смерті, скільки її «транслюють» новини каналу 1+1. Для найвідважніших глядачів представлена ціла відеозбірка щоденних кримінальних хронік – вбивства, замахи, аварії, вибухи, подробиці смерті відомих осіб.
Поглянемо на випуск ТСН за 6 березня 2013 року: «Помер президент Венесуели Уго Чавес», «Смерть Уго Чавеса: ким насправді був венесуельський лідер», «Помер Уго Чавес: всі подробиці», «На Сумщині загадково зниклу жінку знайшли мертвою», «На околиці Житомира стався потужний вибух – у результаті загинула людина», «Фастівчанина підозрюють у вбивстві восьмимісячної дівчинки», «Смерть Чавеса переживають далеко за межами Венесуели», «Рабинович дав перші коментарі щодо вибуху його авто», «Розкриття винних у замаху на художнього керівника Большого театру», «Проти власника ресторану "Апрель" відкрили кримінальне провадження». З 21-го відеоматеріалу 10 є кримінальною хронікою.
Після щоденного перегляду таких новин складається враження, що ми живемо серед суцільного хаосу. Такі новини підійдуть вам лише у тому випадку, якщо ви навчаєтеся на слідчого або на іншу спеціальність, пов’язану з брудною темою криміналу. Принаймні ви звикатимете до своєї професії. Але якщо ви людина з нормальною психікою, ви як мінімум залишитеся невдоволені, ваш настрій після важкого робочого дня буде зіпсований, якщо ви все ж таки наважитеся пропустити через себе чемно запропоновану вам журналістами «ТСН» концентрацію «смертельної» інформації. «Смертельна» тематика подекуди є найширше представленою у випусках «ТСН».
І тут потрібно застерегти: 19.30 – доволі дитячий час. До чого звикають українські діти, слухаючи такі недитячі новини? Здається, журналісти телеканалу цим не переймаються.
Тут напрошується єдиний висновок: журналістам просто немає чого більше сказати. Чим іще можна пояснити подібне «смакування» телеканалом таких жорстоких інформаційних приводів? Відповідь криється у власника телеканалу.
2. Скандальність. Журналісти «ТСН» часто націлені не на те, що дійсно потребує суспільного обговорення, а на «смажені факти». Вже давно помічено нахил «ТСНщиків» до жовтизни, з чим тісно пов’язані й інші «погрішності» випусків «ТСН». Скандальний тон не несе ніяких позитивних моментів українському суспільству, а навпаки, створює хибне уявлення про суспільні події та викривлене уявлення про роботу медійників.
3. Замовчування. Продивляючись черговий випуск «ТСН», часто можна помітити вплив на журналістів цензури та самоцензури. Неспостережливий глядач може запитати, що ж такого замовчує «ТСН»? Головним чином, це – казусні ситуації, пов’язані з Президентом України чи іншими представниками влади, інколи замовчуються інформаційні приводи опозиційних сил тощо. Подібне зустрічається не так часто, проте регулярно й доволі передбачувано.
4. Однотипність. Випуски новин телеканалу зазвичай націлені на одні тематичні блоки – скандальні події, огляд кримінальних подій, найактуальніші новини політики України та світу, прогнози погодних умов. На багато рідше зачіпаються питання мистецтва та екології. До речі, приблизно два роки тому популярною у випусках «ТСН» була тема тварин – позитивна хвиля, яка була замінена на обговорену вище тему смертей. Доцільно було б повернутися до тваринної теми, яка іще жевріє у новинах телеканалу, а також розширити екологічну тематику виступів, адже це журналістам «ТСН» добре вдається.
Всі ці тенденції не є виключно «гріхами» телеканалу 1+1 – це є загальна тенденція для всього українського телебачення, яка більш чи менш виражено проявляється на більшості телеканалів. Так чи інакше, це питання зводиться до одного – тиску власників.
Цікаво простежити, як далі розвиватиметься тематична спрямованість новин від 1+1, адже той набір, який пропонують журналісти телеканалу не без участі власника, не може довго задовольняти аудиторію, навіть дуже прив’язану, й врешті має призвести до відмови від кримінально-скандальних новин на користь якіснішому, оптимістичнішому та ефективнішому телебаченню.
Ксенія Кривошея
12.03.2013
Немає коментарів:
Дописати коментар